У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Автоматизована система керування технологічними процесами сушіння деревини з використанням ПК

Сторінка 27

Kз = 1.5

hП = 3,39 м

lр = 4 м

Для одержання представлення про умови роботи в приміщенні офісу при існуючій системі штучного освітлення проведемо розрахунок освітленості в робочій точці (рис.11.4.5.1).

Відносну освітленість ЕI визначимо за графіком лінійних ізолюкс у відносних координатах р' і l'. Для цього через розрахункову точку на плані приміщення проводимо слід площини перпендикулярної до рядів світильників. Таким чином, ряди світильників будуть розділені на m напіврядів. Для кожного напівряду з урахуванням масштабу визначаємо довжину l і відстань від напівряду до контрольної точки p . Розділивши l і p на hП, одержимо значення відносних координат l' і p' і за графіком лінійних ізолюкс визначаємо Еi.

Відносні координати р' і l’ визначаються в такий спосіб:

P’ = p/hП, (11.4.5.4)

l’ = l/hП, (11.4.5.5),

де p - відстань від розрахункової точки до проекції ряду світильників на горизонтальну площину, що проходить через розрахункову крапку (м);

l - довжина напівряду світильників (м).

Одержуємо:

p1 = 1,5 м I1 = 1 м

p2 = 5 м I1 = 1 м

p1 = 1,5 м I2 = 3 м

p2 = 5 м I2 = 3 м

Тоді, відповідно одержимо:

p1’ = 0.4 I1’ = 0.3

p2’ = 1.5 I1’ = 0.3

p1’ = 0.4 I2’ = 0,9

p2’ = 1.5 I2’ = 0,9

За графіком лінійних ізолюкс визначаємо величину відносної освітленості для кожного з напіврядів:

E1(p1’ ,l1’ ) = 178 лк; E3(p1’ ,l2’ ) = 199 лк;

E2(p2’ ,l1’ ) = 61 лк; E4(p2’ ,l2’ ) = 76 лк;

Підставивши отримані значення у формулу11.4.5.3, для РТ маємо:

E = (4* 2* 4320* 1.1* (178+61+199+76))/(1000* 1.5* 3,392 *5) = 283 лк

Нормативне значення освітленості на робочих місцях при штучному висвітленні для приміщень, у яких використовується обчислювальна техніка, складає 300 лк. Таким чином, отримані в результаті перевірочного розрахунку значення освітленості свідчать про те, що існуюча система штучного освітлення практично задовольняє нормативним вимогам.

Для перевірки достатності освітлення виконаємо його розрахунок для даної кімнати площею 36 м2 . Скористаємося методом світлового потоку.

Для визначення кількості світильників визначимо світловий потік, що падає на поверхню по формулі:

, (11.4.5.6)

де F - світловий потік, що розраховується, Лм;

Е - нормована мінімальна освітленість, Лк (визначається по таблиці). Роботу програміста, відповідно до цієї таблиці, можна віднести до розряду точних робіт, отже, мінімальна освітленість буде Е = 300 Лк при газорозрядних лампах;

S - площа освітлюваного приміщення ( у нашому випадку S = 36 м2 );

Z - відношення середньої освітленості до мінімального (звичайно приймається рівним 1.1-1.2 , нехай Z = 1.1);

К - коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників у процесі експлуатації (його значення визначається по таблиці коефіцієнтів запасу для різних приміщень і в нашому випадку К = 1.5);

n - коефіцієнт використання, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп і обчислюється в частках одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, фарбування стін і стелі, які характеризуються коефіцієнтами відображення від стін (Рс) і стелі (Рп)), значення коефіцієнтів Рс і Рп визначимо по таблиці залежностей коефіцієнтів відображення від характеру поверхні: Рс=30%, Рп=50%. Значення n визначимо по таблиці коефіцієнтів використання різних світильників. Для цього обчислимо індекс приміщення по формулі:

, (11.4.5.7)

де S - площа приміщення, S = 36 м2;

h - розрахункова висота підвісу, h = 3.39 м;

A - ширина приміщення, А = 4.9 м;

В - довжина приміщення, В = 7.35 м.

Знаючи індекс приміщення I, Рс і Рп, по таблиці знаходимо n = 0.28

Підставимо всі значення у формулу (11.4.5.6) для визначення світлового потоку F:

(Лм)

Для освітлення вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛБ40-1, світловий потік яких F = 4320 Лк.

Розрахуємо необхідну кількість ламп по формулі:

(шт.) (11.4.5.8)

де N - обумовлене число ламп;

F - світловий потік, F = 63642,857 Лм;

- світловий потік лампи, = 4320 Лм.

Отже, бачимо, що фактична освітленість майже дорівнює розрахованій.

Для забезпечення нормативних параметрів освітлення необхідно виконувати всі регламентні роботи:

- контроль освітленості повинний проводиться не рідше 1 рази в рік, а так само після кожного чи ремонту заміни ламп;

- необхідно проводити очищення світильників від пилу, бруду і кіптяві не менш 2-х раз на рік;

- світильники, що вийшли з ладу, складуются на підприємстві і знищаться в спеціально відведених місцях;

- необхідно стежити за чистотою шибок.

- стіни і потовк повинний бути пофарбований у білий колір, підлогу застелений ковриком.

11.4.6. Оцінка електробезпеки

Найбільш небезпечним для життя є ураження її електричним струмом. Електричний струм впливє на людину тепловою дією (опіки), механічною (розрив м’язів), хімічною (електроліз), біологічною (звуження м’язів, параліч дихання або серця). Ступень впливу електричного струму на організм людини залежить від сили струму, його напруги і частоти, тривалості дії, шляхів проходження струму і індивідуальних особливостей організму людини. Небезпечним для людини є струм більший 10 мА, при якому людина ще може звільнитися від струмопровідних частин; струм 50 мА викликає важке ураження організму; а струм 100 мА, який діє більш 1-2 сек., являється смертельним. Змінний струм з частою 50-1000 Гц для людини є небезпечніший ніж постійний струм; але при U>300 В постійний струм різко зростає.

Електротравми виникають в наступних випадках: торкання людини одночасно до двох фаз змінного струму або до двох полюсів постійного струму, торкання людини до незаізольованих струмопровідних частин які знаходяться під напругою (до одної фази), попадання під напругу при звільненні людини від струму, вплив електрики при грозових розрядах.

Умовно електроприлади поділяють на дві категорії в залежності від робочої напруги: до 1000 В і вище 1000 В. В електроприладах більше 1000 В роблять струмопровідні частини недоступними для людини (їх надійно огороджують, попереджують правилами доступу до приладу та ін.).

У випадку пошкодження ізоляції чи інших випадках, може виникнути небезпека поразки електричним струмом. Такими блоками в даній системі є блоки живлення приладів, розетки, силові кабелі, що підводять живлення.

Приміщення по електробезпеці, згідно ПУЕ-86, відноситься до категорії приміщень без підвищеної небезпеки. Напруга дотику U і сила струму I, що протікає через тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі не повинні перевищувати значень (відповідно до ДСТ 12.1.038-82), приведених у таблиці 11.4.6.1.

Таблиця 11.4.6.1

Допустимі рівні напруги дотику і току при нормальному режимі

Рід струму

U дотику, В не більш

I мА не більш

Постійний

8

1

Змінний, 50 Гц

2

0.3

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 [27] 28

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com