У нашій онлайн базі вже 23512 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23512 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Активність інституцій громадянського суспільства у виборчому процесі

Активність інституцій громадянського суспільства у виборчому процесі

Перебіг парламентської кампанії 2006 року та результати голосування дозволяють детально проаналізувати наявний стан, проблеми та перспективи подальшого розвитку громадянського суспільства в Україні, визначити особливості та характер взаємодії між владою та недержавним сектором у середньостроковій перспективі. Адже процедура ротації складу найвищого представницького державного органу в Україні з-поміж інших завдань була покликана остаточно закріпити якісні суспільно-політичні зміни, започатковані Помаранчевою революцією: небачене зростання громадянської свідомості серед широких верств населення (бажання обстоювати та захищати свої права та свободи); безпрецедентно високий (як для новітньої історії України) рівень активності численних представників вітчизняного «третього сектору» [Під «третім сектором» розуміється уся сукупність недержавних організацій, які становлять ядро громадянського суспільства. Окрім «третього сектору», виділяють «перший (держава) та «другий» (бізнес).].

Хід нинішньої виборчої кампанії в Україні засвідчив: вибори до Верховної Ради України 2006 р. можна вважати унікальними у сучасній історії України за своїм розмахом, напруженням та задіяними в них ресурсами. Фактично боротьба між основними протиборцями цієї кампанії (угрупованням політичних сил, що прийшли до влади внаслідок Помаранчевої революції, стрижнем якого є політична партія «Народний Союз «Наша Україна», та силами, які позиціонували себе як опозиція, найвпливовішою з яких є Партія регіонів) розпочалася задовго до її офіційного старту — одразу після закінчення останніх президентських виборів. Специфічного забарвлення електоральним перегонам 2006 р. додали скасування мажоритарних виборчих округів та введення де-юре у дію конституційної реформи (з передбаченим у ній перерозподілом конституційних повноважень на користь парламенту).

Законодавчі зміни, пов’язані з переходом вітчизняної виборчої системи на пропорційну основу, значно посилили активність політичних партій. Так, на 1 лютого 2005 року їх кількість становила 105 одиниць, у той час як на вересень 2004 року цей показник дорівнював 94 [3]. Значний інтерес при цьому, природно, викликає зміст передвиборних програм учасників електоральних перегонів.

Партійні програми учасників передвиборного марафону (загалом 45 зареєстрованих ЦВК суб’єктів) без перебільшення можна вважати допоміжним інструментарієм у визначенні наявних проблем та перспектив розвитку громадянського суспільства в Україні. Адже, по-перше, програми є важливим індикатором ступеня взаємодії держави і громадянського суспільства та багато в чому визначають стратегічні пріоритети потенційних суб’єктів владних структур, в тому числі й щодо цілого комплексу проблем, що стосуються сфери неполітичних відносин. По-друге, закріплюючи за політичними партіями (принаймні за тими, що не входять до кола правлячих) статус суб’єктів громадянського суспільства, оприлюднені передвиборчі програми є об’єктивним критерієм зрілості власне громадянського суспільства, його готовності та спроможності репрезентувати себе на політичному рівні та бути безпосереднім учасником суспільно-політичного процесу.

Відображення проблематики громадянського суспільства у змісті партійних передвиборних програм: здобутки та ризики

Комплексний аналіз розкриття проблематики громадянського суспільства у програмних документах політичних партій [4] дає змогу виокремити кілька концептуальних підходів:

· cоціокультурний: необхідність розвитку громадянського суспільства як невід’ємної складової української національної ідеї (Громадянський блок Пора-ПРП, Всеукраїнська партія народної довіри, Виборчий блок «Євген Марчук — «Єдність», Віче, Народний Рух України за єдність);

· функціональний: визнання за громадянським суспільством функції контролю за владними структурами та засобу подолання корупції. Необхідними кроками на цьому шляху вбачаються розширення участі громадян в управлінні державними справами шляхом перебудови системи місцевого самоврядування (Наша Україна, Соціалістична партія України тощо);

· соціально-економічний: удосконалення механізму соціального партнерства — налагодження паритетних відносин між суб’єктами виробничого процесу — підприємницькими та професійними спілками — за посередницької участі держави (Трудова Україна, Партія регіонів).

Привертає до себе увагу й запропонований у передвиборних програмах низки політичних сил підхід, в рамках якого актуалізується потужний потенціал та досвід неурядових організацій у подоланні негативних явищ соціального життя — боротьби проти безпритульності, алкоголізму та наркоманії, СНІДу, проституції та злочинності (Блок Юлії Тимошенко,Всеукраїнська партія народної довіри); розв’язання нагальних проблем екологічного характеру шляхом залучення недержавних фондів відповідного спрямування (Партія екологічного порятунку «ЕКО+25%»).

Разом з тим лише кілька партій спромоглися запропонувати практичні механізми втілення у життя задекларованих гасел. Поміж запропонованих виборцю партійних проектів виокремимо такі.

Ініціювання змін у правовій системі в частині, що стосується врегулювання діяльності неурядових організацій, — закріплення за представниками «третього сектору» права на законодавчу ініціативу як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях; обмеження фіскального навантаження на громадські організації податком на заробітну плату (Віче).

Подібні пропозиції є досить конструктивними з огляду на те, що до цього часу не прийнято Закон «Про непідприємницькі організації», а та правова база, що регулює на сьогоднішній день діяльність численних представників «третього сектору», є досить розпорошеною та недостатньо ефективною.

Докорінна перебудова системи місцевого самоуправління з метою перетворення територіальних громад на ефективні інституціональні осередки активності населення: модель «Республіка в мініатюрі» (Народний Рух України за єдність), концепція «соціополісів» (Віче), модель громадянського самоврядування (Виборчий блок «Євген Марчук — «Єдність»):

1) перерозподіл власності та фінансових (бюджетних) ресурсів на користь територіальних громад; забезпечення їх «доступу до ринків позичкового та інвестиційного капіталів»;

2) створення самостійної самодостатньої податкової бази на рівні місцевого самоврядування;

3) популяризація практики місцевих референдумів (на кшталт давньоруського «вєче») та розширення кола питань, обов’язкових для винесення на такі референдуми;

4) законодавче закріплення прав і обов’язків муніципальної міліції.

Запровадження комплексу заходів щодо вдосконалення моделі соціального партнерства — забезпечення паритетних засад у відносинах основних суб’єктів виробничого процесу; прийняття нової редакції Закону про профспілки з метою подолання відчуження трудящих від формування вітчизняного трудового законодавства.

Разом з тим загальний аналіз передвиборних програм учасників парламентської кампанії дає можливість виокремити низку небезпечних чинників та ризиків виникнення деструктивних тенденцій у розвитку вітчизняного «третього сектору», неадекватного представлення інтересів громадянського суспільства на державному рівні.

1) Практично не репрезентоване громадянське суспільство у передвиборних платформах політичних сил, які напередодні виборів фігурували у численних соціологічних рейтингах як «прохідні»: Народний Блок Литвина, КПУ, Блок Наталії Вітренко «Народна опозиція».

2) Недостатньо повно висвітлена означена проблематика й у програмних документах тих партій, які позиціонують себе як провідні (HCHУ, БЮТ, Партія регіонів, СПУ) та відіграватимуть головні ролі у парламенті нового скликання.

3) Лише обмежена кількість партій (Громадянський блок Пора-ПРП, Віче) стратегічною метою своєї діяльності визначила сприяння становленню громадянського суспільства та подолання перешкод на цьому шляху (симптоматичним тут є той факт, що наведені вище партії фактично утворилися на базі громадських організацій, що, безумовно, є позитивною тенденцією в контексті необхідності пришвидшення соціально-політичної структуризації українського суспільства).

[1] 2 3 4

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com