У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Компаративістський аналіз американської і української моделей формування вертикалі влади

Компаративістський аналіз американської і української моделей формування вертикалі влади

За американською моделлю президентського правління президент має широкі і різноманітні повноваження, але він діє лише в межах федеральної виконавчої влади, і в силу конституційного розподілу влад не може одноособово керувати усім державним апаратом. Його повноправними партнерами і “противагами” виступають незалежний від президента Конгрес та і не менш незалежний Верховний суд. При всій силі своєї влади, помноженої на особисту активність ні один президент США не був спроможний досягти якихось значних змін у внутрішній і зовнішній політиці американської держави без підтримки вищого законодавчого органу країни. Політична система США дає можливість президенту зосередити в своїх руках велику владу лише при одній умові - йього повинна підтримувати більшість членів Конгресу. В такій тісній залежності президентської політики від позиції і дій парламенту - одна з найважливіших відмінностей американської моделі президентства від авторитарних моделей президентської влади.

Американська модель президенства не допускає виникнення двовладдя в политичній системі, стану коли президент проводить свою політику, а Конгресс здійснює свій курс. Система розподілу і балансу влад навіть за умов, коли президент представляє одну партію, а більшість Конгресу підтримує опозиційну партію, забезпечує єдність державної політики.

Президентська модель США по багатьох своїх атрибутах була впроваджена в інших країнах Латинської Америки. Там так само Конституційно затверджена республіканська форма правління, президент суміщає функції глави держави і глави уряду, законодавча влада представлена Конгресом, а судова - Верховним судом. Але в той же час латиноамериканська модель президентства значно відрізняється від американської.

Насамперед в латиноамериканських країнах інститут президенства явно домінує над усіма іншими, а парламенти цих країн не мають того контроля над виконавчою владою, яку має Конгрес США. Навідміну від президента США латиноамериканські глави держав за особистим розсудом формують свої урядові кабінети, і затвердження парламентом президентських призначень на урядові посади в конституціях цих країн не передбачено. Не дивлячись на те, що декілька латиноамериканських держав проголосили себе федераціями, президенти в таких країнах мають узаконену можливість здійснювати так звані інтервенції у справи суб‘єктів федерації, аж до зміщення губернаторів штатів, чого не вправі робити президент США. Значно більше влади у латиноамериканських президентів у сфері економічної політики держави. Це зумовлено тим, для багатьох латиноамериканських країн характерна наявність великої кількості державних компаній, які знаходяться під прямим контролем урядовців.

Вважається, що в Україні встановлено президентсько-парламентську форму правління. Ця модель (як, утім, і президентська) грунтується на тому, що президент країни очолює виконавчу гілку влади й водночас є главою держави. Проте в українській Конституції ніде не визначено, що Президент є главою виконавчої влади. Якщо не Президент, то яка ж інституція влади її очолює? Зі статті 113 ясно, що «Кабінет міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади».

Конституція України — недосконалий документ. У ній нечітко, неоднозначно визначено структуру ієрархічної системи державної влади. Це ставить під сумнів легітимність деяких суб’єктів влади. Справді, у статті 6, що описує структуру системи державної влади на вищому рівні: «Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову», — нічого не говориться про президентську владу. Виявляється, що статус Президента не визначений ні у виконавчій гілці влади (як доведено вище), ні в системі державної влади, яка складається з трьох її частин. Стаття 103 (4 абзац) додатково це підтверджує: «Президент України не може . обіймати посаду в органах державної влади .». Що можна розуміти й так: посада Президента України не є державною посадою. Парадоксально, але інституція президентської влади в Україні (що включає і його структуру — адміністрацію, Раду національної безпеки та оборони й інші органи) по суті опинився поза системою державної влади.

З цього аналізу видно: у Конституції України закладено формальну можливість узурпації влади. Попри те, що вона не допускається статтею 5. Усі ці колізії повинні стати предметом для розгляду в Конституційному суді.

В Україні, як в унітарній республіці, діє вертикаль виконавчої влади, підпорядкована Президенту, яка за своїми потенційними можливостями сильніша, ніж виконавча вертикаль влади, приміром, у США чи Росії, оскільки останні — федеративні держави, отже мають виборних, а не призначених глав регіональних адміністрацій.

Назва реферату: Компаративістський аналіз американської і української моделей формування вертикалі влади
Розділ: Політологія, політісторія
Опубліковано: 2008-03-20 11:24:28
Прочитано: 674 раз

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com