У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Методологічні засади етнополітології

Методологічні засади етнополітології

План

1. Загальнонаукові методи

2. Спеціальні методи етнополітології

3. Догматичне етнополітичне мислення

4. Критичне енополітичне мислення

5. Догматичне та критичне етнополітичне мислення: порівняльний аналіз

Загальнонаукові методи

Не має потреби доводити, що визначення, уточнення і розробка методологічних основ будь-якої нової науки, особливо суспільної, є надзвичайно складною і відповідальною справою. Тим більш, в умовах перехідного періоду і браку власного досвіду, якого, із зрозумілих причин, і не могли набути колишні радянські суспільствознавці. Справа ускладнюється й тим, що покладатись на західну науку тут особливо не доводиться, бо вона сьогодні сама переживає певну методологічну кризу.

Однак, багато її принципів, підходів і методів може стати в пригоді. Теж саме стосується і добре відомих загальних методів суспільних наук, зокрема таких як: конкретно-історичний, комплексний, обєктивності, аналізу й синтезу, індукції й дедукції, кількості і якості. Докладно аналізувати всі принципи, підходи і методи немає можливості та, мабуть, і потреби, тому називаємо лише ті з них, які є найбільш цікавими і ефективними або новими і маловідомими.

Всі ці методи автор поділяє на дві великі групи: 1) загальнонаукові та 2) специфічні, тобто ті, які створені та/чи модифіковані якоюсь певною наукою, в даному випадку етнополітологією. (Див.схему №3)

До першої групи можна віднести наступні методи, підходи і принципи:

1. Принцип наукового плюралізму (Scientific Pluralism) є одним з найстаріших, але найпопулярніших методів західної науки. Згідно цього принципу всі теорії і методи дослідження розглядаються як рівноправні й рівноцінні до того часу, поки їм на зміну природним шляхом не прийдуть нові, більш досконалі й ефективні. "

2. Критичний метод на Заході вважається одним з найважливіших методів. Він вимагає критичного ставлення до об'єктів і методів дослідження, а також до його результатів. Суть цього методу досить точно і лаконічно виклав один з його найбільш послідовних прихильників К.Поппер: '"Ніщо не вільне і не повинно вважатись вільним від критики - навіть, сам основний принцип критичного мислення". Палкими прихильниками цього методу були О.Бочковський, М Грушевський, М Дра-гоманов та багато інших представників попередніх поколінь українських вчених. В колишньому СРСР в 30-х - першій половині 80-х років цей метод дозволявся і навіть всіляко заохочувався, але виключно по відношенню до теорії і практики т.зв. "загниваючого капіталізму" та міжнародного імперіалізму".

3. Цивілізаційний принцип, що має замінити або доповнити формаційний підхід і який дає можливість аналізувати всі явища і тенденції з позицій об'єктивної і конкретної періодизації: доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне (технотронне) та інформаційне суспільства.

4. Принцип гуманізму, який дозволяє аналізувати ті чи інші явища й процеси з позицій нерозривності й єдності інтересів людини, етнона-ціональної спільноти та людства.

5. Системний підхід і структурно-функціональний аналіз, суть яких полягає в тому, що об'єкт дослідження сприймається як цілісна система і вивчається саме як така. При цьому, наголос робиться на виявленні закономірностей її розвитку, взаємодії з іншими системами тощо. Водночас всебічному аналізові піддаються всі структурні елементи цієї системи, їх сутність, характер, функції тощо.

6. Метод порівняльного аналізу (Comparative Analysis), суть якого зрозуміла з його назви. Зазначимо лише, що порівняння схожих, одно-порядкових і однотипних об'єктів дослідження може проводитись на будь-якому рівні, але найбільш вдалими вони можуть бути на мезо- та макрорівнях.19 Цей метод дає найбільший ефект у поєднанні з методом дослідження випадку.

7. Метод дослідження випадку (Case - Study) передбачає всебічний і глибокий аналіз якогось окремо взятого конкретного явища, процесу чи ситуації.

8. Метод прийняття рішень (Decision Making Approach), який передбачає аналіз всіх тонкощів дії механізму прийняття рішень з того чи іншого питання.

9. Метод моделювання (Modelling), тобто створення моделей суспільно-політичних процесів, сприймається і застосовується далеко не всіма навіть західними вченими, перш за все, через надзвичайну його складність. Але він є напрочуд цікавим і корисним, особливо при прогнозуванні якихось явищ, тенденцій тощо.

Спеціальні методи етнополітології

Щодо спеціальних методів етнополітології, то перш ніж перейти до їх аналізу, автор вважає за потрібне зробити кілька зауважень.

По-перше, він поділяє точку зору тих західних і вітчизняних вчених, котрі вважають, що кожна наука повинна мати свої власні методи, підходи і принципи досліджень.

По-друге, вітчизняні науковці вже розпочали розробку нового методологічного інструментарію. Зокрема, Ю.І.Римарен-ко запропонував оригінальний, конструктивний і перспективний етно-Дєржавологічний метод,201.М.Варзар - не менш цікавий історіологічний метод та кілька специфічних способів політолого-етнологічних досліджень.

По-третє, погоджуючись загалом із зазначеними методами, вважаючи їх придатними для етнополітології, автор, тим не менш, розробив і низку нових та оновив кілька вже відомих методів.

Основними суто або переважно єтнополітологічними методами наукових досліджень можна, на нашу думку, вважати наступні:

1. Світ -системний аналіз (World - System Analysis). Це один із відносно нових і, на думку автора, найбільш продуктивних методів наукового дослідження. Сутність цього методу, розробленого в середині 70-х років керівником центру Ф Броделя у державному університеті Нью-Йорку Іммануїлом Уоллерстайном, полягає у погляді на світ як на цілісну систему і аналізі її функціонування протягом останніх 500 років, тобто з часів переходу людства до індустріального суспільства.За переконанням автора, цей принцип найкраще підходить для аналізу етнополітич-ної царини людського буття. Підставою для такого твердження послужив той незаперечний факт, що людство, не дивлячись на поділ на етноси, нації і держави, становить і все більше становитиме єдину цілісну систему. Застосування світ-системного підходу дало можливість авторові запропонувати низку нових гіпотез, розробити кілька нових моделей і зробити деякі прогнози етнополітичного розвитку людства.

2. Етнологічний підхід, який почав широко застосовуватись в західній науці десь з кінця 50-х років. Він базується на переконанні, що людство поділено приблизно на чотири-десять тисяч етносів, що цей поділ є природним і найбільш давнім; що етноси, будучи формою (і змістом) існування людства і самі існують у різних формах - рід, плем'я, народ, нація (останніх біля восьмисот), що у кожного з них є як спільні, так і особливі, специфічні інтереси й цінності, що і самі етноси і їх цінності становлять вселюдську цінність тощо. Сьогодні зазначеним методом користується абсолютна більшість етнополітологів Заходу. Цей підхід був відомий і радянській науці, але використовувався не стільки для об'єктивного аналізу розвитку етнополітичних процесів, скільки для обгрунтування парадоксальності і недоречності існування саміх етно-національних спільнот, бажаності і доцільності їх найшвидшого злиття у "єдиному радянському народі". У сучасній Україні сташісння до цього методу неоднозначне - у нього є як прихильники, так і опоненти. Для останніх єдиним і головним методом був і залишається класовий чи навіть класово-партійний підхід.

3. Етносоціологічний метод, в основі якого лежить положення про те, що одним з головних суб'єктів історичного розвитку людства є і, мабуть, довго ще будуть етнонаціональні спільноти, які, і це слід особливо підкреслити, складаються із окремих осіб і соціальних груп (класів, прошарків, страт тощо), із спільними і окремими особливими інтересами та цінностями. Даний підхід є надзвичайно корисним для постто-талітарних суспільств, де існує і дедалі поглиблюється і соціальне, і етнічне розмежування. Цей підхід має значні переваги перед відомим для вітчизняних вчених соціологічним підходом, який виходить з абсолютизації класового й нехтування етнічним та поширеним на Заході етнологічним методом, який виходить з абсолютизації етнічного й ігнорування класового та/чи недооцінки соціального.

[1] 2 3 4

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com