У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Місце історичної науки в новій науці глобалістиці

Місце історичної науки в новій науці глобалістиці

Зараз, мабуть, немає іншої проблеми суспільного розвитку, яка привертала б таку пильну увагу учених-економістів, політологів, соціологів, культурологів, екологів – як проблема глобалізації. Вона стала предметом серйозних наукових досліджень, жарких дискусій і зіткнення думок. Одне з таких досліджень – “ХХ1 – століття глобальних викликів і відповідей” виконане в 1997 – 2001 рр. Горбачов – Фондом. В його рамках проведено близько 30 конференцій, семінарів, круглих столів, дискусій в багатьох країнах світу за участю найбільших вчених і суспільних діячів. Основні підсумки дослідження опубліковані в книзі: “Грані глобалізації: важкі питання сучасного розвитку” [1]. Виходить велика кількість монографій присвячених цим процесам, ще більша кількість статей. Серед цього різноманіття хочеться виділити роботи: Ю.В.Яковца “Глобалізація і взаємодія цивілізацій”[2]. Автор розкриває сутність, причини і наслідки глобалізації, формування четвертого покоління локальних цивілізацій, досліджує тенденції динаміки чисельності населення цивілізацій, пов'язані з цим екологічні проблеми; спільну роботу В. В. Олєньєва і А.П. Федотова “Глобалістика на порозі ХХ1 століття”. В статті йде мова про глобалістику як про науку. В ній на науковій основі розглядаються питання стійкого розвитку суспільства, проблеми ноосфери і основи світогляду в умовах визрівання нового світу, що виходить за межі антропогенних можливостей Землі [3]. Надзвичайно цікавим представляється цикл статей що вийшли в журналі “Світова економіка і міжнародні відносини” які присвячені впливу процесів глобалізації на світові цивілізації [4, 5, 6].

Виник великий розкид думок в оцінці глобалізації – від апологетики до повного заперечення прогресивної ролі цього процесу в долях людства, трактування його просто як прагнення укріпити і увічнити панування декількох країн, перш за все США, в сучасному світі. Позитивні оцінки переважають в наукових і суспільних кругах розвинених країн, хоча і тут вчені займають зважені і критичні позиції. Відмінності в оцінках пов'язані з дисциплінарним аспектом глобалізації. В одних випадках підкреслюється і навіть абсолютизується значення економічних, в інших – політичних, в третіх - соціокультурних чинників в системі змінних відносин між народами і явно недооцінюється або навіть ігнорується роль інших сторін глобалізації.[10,11]

У моєму розумінні, основні імпульси глобалізації дійсно йдуть від економіки. Але, звичайно ж, украй важливі також соціальні аспекти глобалізації, її прояви в політиці і культурі, у всій системі міжнародних відносин. І саме тут сильніше за все виражені її негативні сторони і суперечності.

Глобалістика стала свого роду відповіддю на виклики сучасного світу, в якому глобалізація одна з не передбачуваних по своїх результатах тенденцій.

Звертаючись до історії виникнення глобалистики як науки, нам не минути парадоксу: сама ідея глобального розвитку людства - стара як світ (у певному значенні світ завжди був “глобальним”, а людська історія – “всесвітньою”), але інституалізація глобалістики як самостійного наукового напряму відбулося на рубежі 60 – 70 років. Глобалістика вивчає глобальні проблеми – проблеми, що зачіпають в тій або іншій мірі всю планету, впливаючи на долю всього людства в цілому (демографічне зростання, виснаження природних ресурсів, екологія, ядерна зброя і т.д.). Для їх вирішення потрібні зусилля всієї світової спільноти. Глобалістика аналізує ці проблеми, використовуючи різні науки (природничі, технічні, гуманітарні), синтезуючи їх підходи і узагальнюючи одержані результати. Висновки глобалістики, звичайно, мають не тільки практичну, але і теоретичну значущість, оскільки допомагають осмислити специфіку сучасного суспільства, культури і людини. Але в першу чергу вони направлені на вироблення стратегії виживання людства. Не випадково знаменитий доклад колективу вчених під керівництвом Д. Медоуза “Межі зростання”[7], що ознаменував народження глобалістики, якраз і ставив за мету спрогнозувати віддалені наслідки різних тенденцій сучасності, що призводять до граничних навантажень антропогенного характеру, і визначити можливі шляхи подолання виникаючих труднощів.

Глобалістика це відповідь на виклики сучасного світу, серед яких глобалізація одна з не передбачуваних тенденцій. Проблеми поставлені перед новою наукою можуть бути вирішені економістами, соціологами, політологами, демографами лише на підставі історичного аналізу. Завдяки історичним розшукам виникає новий погляд на сучасність і на безперервні процеси що ведуть до неї.

Глобальна історія – порівняно новий напрям в історіографії, що швидко завоював популярність серед західних, а останнім часом і серед вітчизняних вчених. По своїх витоках цей напрям досліджень пов'язаний з ідеями холізму, тобто цілісності і взаємопов'язаності історичного процесу і уявленням про світ як “нерозривну єдність”. Виявляються процеси становлення транснаціональних сфер соціального, економічного і політичного життя людей, які володіють власною динамікою розвитку порівняно з племенами, націями і державами. Проте глобалісти підкреслюють, що уявлення про світ як про ціле формується за допомогою локальних культурних призм, які створюють безліч зображень, що відображають різноманітність світових культур[8].

У рамках глобальної історії можна виділити три основні напрями, відмінні (при близьких світогляді і методології) не стільки тематикою, скільки колом проблем і підходами до їх рішення. Це теорія універсального еволюціонізму, тісно пов'язана з ідеями антропології, екології і сінергетики, засновником якої став австрійський філософ Е. Янч, а в Росії – академік Н.Н.Моісеєв. Це ядро сучасної глобалістики – світосистемна теорія, створена великим французьким істориком Ф. Броделем і американським соціологом І.Валлерстайном. Третій з напрямів глобальної історії в даний час виділяється з другого і є свого роду історичною геополітикою – історією світових держав як вузлів глобальної системи політичних відносин [9].

Історію можна визначити як глобальну двояко: предметно і методологічно, тобто як аналіз історичного процесу, який вів і веде до глобалізації світу, що розуміється не як мета, а реально об'єднуючий в себі історію окремих націй, цивілізацій і епох; і як дисципліну, що включає внесок інших гуманітарних наук, від соціології до антропології. Залишаючись на грунті строго наукового аналізу і не переслідуючи будь яких інших, чужих дослідженню цілей, історія може мати значний побічний “педагогічний ефект”, висвічуючи окремі культури і цивілізації що йдуть шляхом глобалізації, не зливаючись і не змішуючись в ній. Так вимальовувається щось на зразок концентричної глобалізації: від всього людства до цивілізацій, націй і регіонів; глобалізації, яка не має на увазі своєї кульмінації в світовому уряді – мрії мегаутопії, нітрохи не кращій, ніж мікро утопії минулого, а такої глобалізації, яка розуміється як пристосовування один до одного різних елементів, як системна рівновага складових частин (підсистем). Треба розуміти, що якщо це мета, то її можна і не досягти, тому що ми живемо в умовах не просто ризику, а справжньої загрози. Загрози катастрофи, супроводжуючої нас з самого початку ядерної ери, екологічного виклику і надглобалізованого світу, тобто фази, в якій історичний розвиток як би зіткнувся сам з собою.

Наука не знає меж і завжди прагне універсальної істини. Порівняння і зв'язки – домінуючий стиль глобальної історії. Його розумне використання повинне поглибити наше розуміння відмінностей і різноманітності в історії, дати перспективу вченим які досліджують процеси взаємозалежності і інтеграції в глобальному масштабі.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Грани глобализации: трудные вопросы современного развития. – М., 2003.

2. Яковец Ю.В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций. – М.: Экономика, 2003.

3. В. В. Оленьев, А. П. Федотов. Глобалистика на пороге ХХ1 века.//Вопросы философии, 2003. №4. – С.18 – 30.

4. Рашковский Е.Б. Ислам в динамике глобальной истории. // Мировая экономика и международные отношения, 2004, №6. – С. 21 – 28.

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com