У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

„Візове питання” в українсько-польських відносинах

Сторінка 3

Ці дані логічно порівняти з показниками кількості перетинів українсько-словацького кордону, оскільки саме цей приклад є найбільш репрезентативним з огляду на порівняну тривалість дії візового режиму у двосторонніх відносинах. Якщо 1998 року словацькі прикордонники зареєстрували понад 1,7 мільйона перетинів кордонів, то 2001 року, після запровадження в червні 2000 року платних віз для українських громадян [42], ця цифра зменшилася майже вшестеро [43].

Водночас постає питання, яким чином на умови поїздок громадян вплине бажання Польщі приєднатися до Шенгенської угоди?

Як відомо, Польща дотепер видавала так звані національні візи, які не дають права на в’їзд до будь-якої іншої країни ЄС. Однак з приєднанням до Шенгена будуть застосовуватися принципи Шенгенської системи, згідно з якими в’їзд через один Шенгенський зовнішній кордон означає доступ до всієї території. Відтак, візи, видані будь-якою країною-учасницею, визнаватимуться як право на перебування на всій території з метою, для якої була видана віза. Перебуваючи на загальній території, особа має право пересуватися по ній впродовж встановленого строку без подальшого контролю на внутрішніх кордонах країн-учасниць Шенгена [44].

Після повної імплементації Шенгенських принципів національна віза змінить свою функцію. Згідно з Шенгенською угодою, вона видаватиметься лише для довгострокового перебування (понад три місяці) тільки на території країни, яка видала візу. При цьому, перебування на території інших країн Шенгена допускається лише на період транзитної подорожі через ці країни (не більше п’яти днів) [45].

У відповідь на пропозицію Польщі ЄС погодився розпочати 2006 року огляд адаптації нових країн Союзу до членства в зоні Шенгена. Згідно з повідомленням міністра внутрішніх справ і адміністрації РП Р. Каліша, який 25 жовтня 2004 року взяв участь у зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС у Люксембурзі, ЄС оцінюватиме одночасно всіх кандидатів. Польський міністр вважає, що 2007 року його країна вже має належати до Шенгенської зони. Принаймні, міністри вирішили, що 2007 року можуть бути скасовані контрольні процедури на кордоні РП з іншими членами ЄС [46].

Приєднання Польщі до Шенгенської угоди може спричинити обмеження свободи в’їзду і перебування громадян України на території РП [47]. Очевидно, Польщі доведеться ввести для них платні візи (та підвищити ціну віз для росіян і білорусів). Тоді, за деякими твердженнями, негативні політичні й економічні наслідки стануть дуже відчутними [48].

Ми погоджуємося з думкою, висловленою в доповіді міжнародного колективу експертів з питань відносин між Україною та ЄС [49], що можливість безвізових подорожей між Україною та ЄС має бути стратегічною метою у їх відносинах [50], як і з тим, що запроваджена українсько-польська асиметрична модель у „візовому питанні” має стати взірцевим вирішенням у відносинах усіх країн ЄС з Україною на період до досягнення цієї мети [51].

Існує низка можливостей зменшення негативних наслідків приєднання нових країн – членів ЄС до Шенгенської зони для їх відносин з Україною. Зокрема, ці країни могли б скерувати свої зусилля на модернізацію та поліпшення консульських послуг для громадян України, на розвиток і модернізацію пунктів перетину кордону, а також зробити наголос на видачі довготермінових національних і багаторазових Шенгенських віз, дозволів на проживання, запровадити практику видачі багаторазових одноденних віз, надати ширшу можливість отримання віз безпосередньо на кордоні, зробити візи доступними за ціною для широких верств населення, а найкраще – безплатними [52]. Як було показано вище, Польща активно прагне до надання кордону з Україною „дружнього” характеру в умовах розширення ЄС та підтримує низку відповідних ініціатив.

Проте очевидно, що, по-перше, загальне розв’язання проблеми негативних наслідків розширення ЄС для свободи руху людей між Україною та країнами ЄС залежить від ефективності діалогу на рівні Україна – ЄС, а, по-друге, головних зусиль для вилучення України з візового „чорного списку” ЄС має докласти вона сама. Складна демографічна ситуація у країнах Західної і Центральної Європи, що характеризується швидким старінням європейських суспільств та зниженням народжуваності нижче рівня простого заміщення поколінь, та наслідки, які ця ситуація має для ринку праці, пенсійних систем та систем охорони здоров’я в країнах ЄС, чітко демонструють, що Європі необхідні іммігранти [53]. Водночас це створює об’єктивні передумови для лібералізації руху людей між ЄС та Україною.

Підсумовуючи, наведемо основні висновки цієї розвідки:

1. Вперше у вітчизняній політичній науці у форматі наукової статті робиться спроба комплексного аналізу візової політики Республіки Польща щодо України в умовах розширення Європейського Союзу, визначаються її основні риси, характер, політичні та соціально-економічні детермінанти, а також перспективи.

2. Встановлено, що позиція Польщі в питанні запровадження візового режиму для громадян країн – східних сусідів РП полягає у прагненні поєднати виконання вимог приєднання до ЄС із прагненням зберегти добросусідські відносини з відповідними країнами, особливо з Україною як своїм стратегічним партнером, що виявилось завданням досить складним з огляду на його приципово суперечливий характер.

3. Доведено, що Польща доклала необхідних зусиль для досягнення з Україною такої угоди про умови поїздок громадян, яка є максимально можливою і сприятливою для збереження високого рівня взаємних контактів в умовах приєднання РП до ЄС, що підтверджує прагнення розвивати двосторонні відносини на засадах стратегічного партнерства і є прикладом для наслідування іншими країнами – кандидатами та членами ЄС в процесі їх переговорів з Україною про умови поїздок громадян.

4. Показано значення свободи транскордонного руху осіб у відносинах Польщі з Україною для її економіки та соціальної стабільності як вагомих детермінуючих чинників візової політики офіційної Варшави.

5. Прогнозується погіршення умов поїздок громадян після приєднання Польщі до Шенгенської зони, наводяться рекомендації з використання низки можливостей для зменшення негативних наслідків такого кроку, наголошується на першочерговій значущості ефективного діалогу між Україною та ЄС у „візовому питанні”.

Література:

1. Кафарський В. Україна – ЄС: нові перспективи націотворення // Політичний менеджмент. – 2005. – № 3 (12). – С. 3 – 15;

2. Кіш Є. Кордони та їх значення за умов євроінтеграційних процесів // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. / Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – Вип. 24. – 2003. – С. 148 – 157;

3. Павленко Р Деякі перспективи для транскордонної співпраці по нових кордонах ЄС // Процеси євроінтеграції в Україні та Польщі: точка зору громадських організацій. – Київ: Центр політ. та інформ. технологій „Демократія і розвиток”, жовтень 2003 р. – С. 55 – 59;

4. Павленко С. Відносини України та Польщі в контексті процесів європейської інтеграції // Україна і Польща – стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє : Зб. наук. пр. Ч. 2 / За загальною редакцією Т. І. Зарецької. – К.: Вид-во Українського фітосоціологічного центру, 2002. – С. 30 – 39;

5. Посельський В. Суперечності і перспективи європейського поступу України // Аналітичний щоквартальник. – Вип. № 1. – 2003. – С. 79 – 86; Солоненко І. Відносини між Україною та Польщею як елемент євроінтеграційної політики обох держав // Процеси євроінтеграції в Україні та Польщі: точка зору громадських організацій. – Київ: Центр політ. та інформ. технологій „Демократія і розвиток”, жовтень 2003 р. – С. 48 – 54; Чекаленко Л. Україна – Польща: нові тенденції взаємин // Історіографічні дослідження в Україні / Голова редколегії В. А. Смолій; відп. ред. Ю. А. Пінчук. – К.: НАН України. Ін-т історії України, 2003. – Вип. 13. У 2 ч.: Україна – Польща: історія і сучасність: Збірник наукових праць і спогадів пам’яті П. М. Калениченка (1923 – 1983). – Ч. 2. – C. 51 – 59.

1 2 [3] 4

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com