У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Структурна композиція етнічної ідентичності

Структурна композиція етнічної ідентичності

В умовах радикальних суспільних змін помітно посилився інте­рес до етнічності, особливо до тих її аспектів, що стосуються етнічно­го відродження (ethnic revival). Бажання з'ясувати, яким чином лю­дина себе етнічно ідентифікує, яке значення для неї має етнічна на­лежність й які поведінкові орієнтації та стратегії з нею пов'язані, спонукає до пошуку пояснень щодо конструювання етнічної ідентич­ності. З огляду на дану обставину, увага має акцентуватися не лише на визначенні етнічності, її формах, але й на способах структуризації відповідних зразків комунікації та взаємодії.

Останнім часом з'являються й набувають поширення різні сце­нарії розгляду етнічності. Одні виходять з абсолютизації її мінли­вості та ситуативності, інші, навпаки, зі сталості та укоріненості. Посилаючись на можливість масового маніпулювання груповою ідентичністю, прихильники першого напряму, наприклад, не в змозі дати чіткої відповіді на ряд принципових питань, що стосуються важливих характеристик особистості (її атрибутивності, усталеності1 й т.ін.). Можна навести ще цілий ряд прикладів. Але справа тут по­лягає в іншому, у складності адекватного визначення феномену етнічності. Цим, до речі, пояснюється і те, що часом її розглядають як етнічну ідентичність, не враховуючи, що остання не тотожня етнічній ідентифікації як простому ототожненню індивіда з тим чи іншим етносом, оскільки водночас відбиває глибину прагнення людини до такого ототожнення і міру впливу ідентифікації на її поведінку. Внас­лідок, набувають значущості не лише підстави для віднесення індиві­да до того чи іншого етносу, але й результат цього віднесення та ступінь впливовості даної самоідентифікації на структуру і поведінку особистості.

Серед дослідників проблем етнічності усе частіше лунає думка Щодо нерозривності етнічної ідентичності та етнічної взаємодії.

Причому діапазон цих поглядів сягає досить широких меж: від ба­чення взаємодії як одного з факторів формування етнічної ідентич­ності, до опозиційності як первинної основи стійкої ідентичності. Якщо припустити, що усвідомлення етнічної ідентичності може від­буватися лише в процесі конфронтації і що саме зовнішні умови здатні зумовлювати зростання або послаблення етнічності, то при­родно постає питання щодо її виникнення. Цілком імовірно, що відповідь у даному випадку буде більш переконливою, якщо передба­чатиме один надто суттєвий момент, а саме, обов'язковою підста­вою етнічної ідентичності є спільність культури. Базові цінності, утворюючи культурну основу, визначають правила взаємовідносин, розставляють пріоритети, оцінки, цілі. Відповідно етнічність, як усвідомлений простір комунікації й взаємодії, завжди грунтується на ідентифікації себе на відміну від інших. Не випадково більшість сучасних визначень етнічності містять об'єктивні (культурна осно­ва) і суб'єктивні (самоприписування) характеристики.

Проте, за такої точки зору, неминуче постає проблема етнічцих меж (ethnic boundaries): чи визначаються вони, незалежно від люди­ни, фактом її народження, процесом соціалізації або зовнішнім куль­турним впливом чи залежать від суб'єктивних факторів, від того, хто і з яких причин приписує себе до певної етнічної групи. Й якою мірою групова належність пов'язана з прийняттям тих чи інших культурних цінностей (включаючи форми організації).

Проблема, як бачимо, досить непроста, особливо, коли йдеться про реальні способи визначення етнічних груп. Виходячи з культур­ної обумовленості етнічної ідентичності, важливо рахуватися з тими межами, якими дана група себе окреслює. Більш того, і культурні характеристики етнічної групи можуть зазнавати певної трансформа­ції. Звідси складається враження, що існує безліч варіантів щодо їхніх зв'язків і відносин. Хоча, з іншого боку, відсторонення від "чу­жих" має передбачати усвідомлення меж допустимої варіативності (як правило, це взаємодія, що обмежується певними сферами загаль­ного інтересу та взаєморозуміння).

Втім, людина може свідомо маніпулювати своєю етнічністю за­лежно від ситуації (відповідним чином поводити себе, одягатися й т. ін.), що дозволяє говорити про рухливість етнічних меж, а в окре­мих випадках і про їхню двоїстість: межі, що визначаються усере­дині групи можуть відрізнятися від меж, якими вони уявляються зовнішньому спостерігачеві. Бо зовнішні межі є наслідком міжетнічної взаємодії, у той час як внутрішні — володіння членами етнічної групи спільним культурним знанням. Відповідно, для зовнішнього спостерігача певна етнічна група може уявлятися гомогенною гру­пою із спільними рисами і цінностями, а, насправді, вона може мати безліч поведінкових альтернатив, ускладнюючи тим самим визначен­ня етнічних меж.

Звичайно, підстав для абсолютизації двоїстості культури (езоте­ричної та екзотеричної) практично немає. Проте, не можна не погод­жуватися з фактом існування певних відмінностей між внутрішні­ми та зовнішніми проявами культури етносів. Від цього, безумовно, ускладнюється вирішення проблем етнічної ідентичності, а відповід­но і з'ясування динамічної взаємодії трьох її складових: "образу для себе", "образу у собі" та "образу для інших". Що стосується "образу для себе", то він зазвичай усвідомлюється суспільством, поєднуючи при цьому бажані для себе характеристики. А комуніка­ційний зв'язок у середині етнічної спільності здійснюється за раху­нок власної символіки і міфології, які назовні можуть проявлятися лише фрагментарно. "Образ у собі" цілковито можна віднести до неусвідомленої складової етнічної ідентичності. Проте, саме він сприяє узгодженості дій етнічної групи. Зрештою "образ для інших" постає у вигляді певного набору приписуваних собі визначень, що переведені на мову інших культур. Тут теж існують свої міфи, симво­ліка, але метою їх є налагодження комунікації із зовнішнім світом. Усвідомлення відмінностей між "образом для себе" і "образом для інших" може коливатися залежно від умов існування етносу, спричи­няючи зміни як внутрішньої, так і зовнішньої символіки та міфоло­гії.

Проте, у будь-якій етнічній групі завжди існує лише їй притаман­ний культурний стрижень, що надає узгодженості діям її членів і виявляє себе зовні шляхом різних модифікацій (обумовлюючи тим самим рухливість етнічних меж). При цьому зберігається важлива особливість етнічності. Вона постійно відтворюється в процесі соціа­лізації кожного конкретного індивіда. Засвоюючи "об'єктивну іден­тичність", він свідомо реалізує власну ідентичність ("суб'єктивну ідентичність"). Але це стає можливими за умов певного інформацій­ного простору, існування якого здатна забезпечувати етнічна група.

Етнічність зовсім не випадково асоціюється з внутрішнім змістом людини. Будь-яка інша якість особистості, що пов'язана з її ідентифі­кацією, як правило, функціональна у соціальному розумінні і частіше піддається змінюванню. Однак, у рамках соціалізаційної й рольо­вої теорії часом замість поняття "етнічна ідентичність" з'являється поняття "етнічна роль". Поява останнього швидше за все поясняється обмеженістю такої характеристики етнічної ідентичності як само-приписування. Виходячи з того, що виконання етнічної ролі базується на спільному для групи культурному знанні, культурному досвіді, то безумовно етнічна група має право очікувати від кожної людини поведінки, адекватної її ролі як члена даної групи. І в такому випад­ку лише приписування індивідом подібної ролі виглядає явно недо­статнім. Але слід рахуватися і з тим, що культурні підвалини (куль­турне знання), на яких базуються внутрішньоетнічні відносини, набагато складніші й менш структуровані, аніж ті, на яких будують­ся міжетнічні відносини. До того ж, на відміну від соціальних ро­лей, статусів етнічність значено менше співвідноситься з динамі­кою соціальних відносин та інститутів, з загальним станом суспільст­ва. За цієї обставини етнічність найбільш - константна категорія ідентичності.

[1] 2 3 4

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com