Сторінка 3
Що це означає? Це означає, що інформація про соціальні процеси державного будівництва, що відбуваються у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів (внутрішнє вертикальне ребро куба) дуже повільно доходить до зовнішнього кута інформаційного простору, оскільки зазнає двох кардинальних перетворень, переходячи із шару в шар. У такий спосіб „буденна свідомість” на 15 – 20 років відстає від сучасних подій. Наслідок: Україна ще років з десять змушена буде жити з менталітетом, сформованим під впливом СРСР і тісної взаємодії з Росією.
Негативні наслідки цього очевидні. А чи є позитивні? Як не дивно, є. В цей час у світі, як ми вже відзначали, розвивається конфлікт між західною цивілізацією та східними вченнями (насамперед, ісламом) за духовне верховенство. Коли після розвалу СРСР порушилася геополітична рівновага, конфлікт виник почасти через духовний занепад західної цивілізації, почасти через авантюрну політику західного лідера – США. Україна може відіграти у цій ситуації провідну миротворчу роль, тому що вона у своєму менталітеті має як східні, так і західні впливи, має досвід взаємодії зі східними й західними державами. Таким досвідом не володіє жодна європейська нація. Унікальне геополітичне положення України й унікальний для Європи менталітет дають Україні чудові можливості для самостійного шляху розвитку.
Рисунок 1
Модель інформаційного простору суспільства
X – вісь „організації виробництва”.
Y – вісь „організації розподілу”.
Z – вісь „еволюції суспільства”.
Таблиця 1
Шар „формування системи норм соціальної поведінки”
|
|
1.Загальнодержавний рівень розподілу |
2.Розподіл в субструктурах суспільства |
3. Форми взаємодії з населенням
|
|
(вісь „організації розподілу”) > |
|
(вісь „організації виробництва”) |
1.*)
|
- усвідомлення гео- політичного положення країни і нації; - духовні засади супільства; - національна ідея; - державна релігія. |
- спілки письменників, художників та інші творчі спілки; - державна організація культури та мистецтва; - принципи соці- альної політики. |
- патріотичні організації (державні); - спілки молоді; - жіночі спілки (держ.) та ін.; - доброчинні фонди; - організації соц. забезпечення. |
|
2. |
- Академія наук - фундаментальні природничі науки, - філософія, - історія, - соціологія, - археологія та ін. |
- макроекономіка (політекономія); - культура і мистецтво (недержавні організації); - церква (недержавна). |
- групові і проф. об'єднання молоді; - спілки ветеранів та ін. спілки кланового виховання; - націоналістичні організації та спілки; - фольклорні ансамблі та об'єднання. |
|
3. |
- наукові інститути. |
- наукові інститути; - видавництва; - друкарні тощо. |
- пенсіонери; -сімейні традиції; -патріархальне виховання. |
*) 1, 2, 3 – поділки „осі організації виробництва”:
1 – державна організація виробництва,
2 – галузі і регіони,
3 – підприємства.
Таблиця 2
Шар „формування системи законів”
|
|
1. Загальнодержавний рівень розподілу |
2. Розподіл в субструктурах суспільства |
3. Форми взаємодії з населенням |
|
(вісь „організації розподілу”) > |
|
(вісь „організації виробництва”) |
1.*)
|
- Верховна Рада; Національний Банк; Конституційний Суд. |
- регіональні бюджети та управління ними; - соціологічна наука і пропаганда; - державна періодична література (преса); - державна освіта; - армія; - партії, пов'язані з соціальними гарантіями. |
- ощадбанки и т. п. для обслуговування населення; - державні газети і журнали; - школи, інститу- ти, дит. сади тощо; - в/ч.
|
|
2. |
- інфраструктура розподілу бюджету; - галузева наука; -партії, ідеологічно пов'язані з великим капіталом. |
- біржі та об'єднання приватних банків; - економічна наука; - партії, ідеологічно пов'язані з фінансами та середнім капіталом; -популярна літера- тура; - професійна та групова освіта (в тім числі духовна). |
- відділення приватних банків та різних фондів; - приватні школи і коледжі; -система поширення популярної літератури та приватних видань |
|
3. |
- економіка бюджетних підприємств; -НІ організації та ОКР. |
- комерційні банки; -фінансові інститути; - бухгалтерія приватних підприємств; - різні фонди та громадські організації; - видавництва; - поліграфія. |
- виховання та навчання в сім'ї; - ієрархія поколінь (інститут сім'ї). |
*) 1, 2, 3 – поділки „осі організації виробництва”:
1 –державна організація виробництва,
2 – галузі та регіони,
3 – підприємства.
Таблиця 3
Шар „активних дій”
|
|
1.Загальнодержавний рівень розподілу |
2.Розподіл в субструктурах суспільства |
3. Форми взаємодії з населенням |
|
(вісь „організації розподілу”) > |
|
(вісь „організації виробництва”)
|
1.*) |
Кабінет Міністрів |
- регіональні структури розподілу; - місцеве самоврядування; - розподільчі державні енергоструктури; - гуртова державна торгівля; - державні профспілки; - громадське харчування; - фізкультура і спорт; - державне радіо- і телемовлення; - держ. медицина та охорона здоров'я; -міліція, судова влада, податкова адміністрація тощо. |
- роздрібна державна торгівля;
- заклади державної медицини та охорони здоров'я;
- заклади громадського
харчування;
- установи
держ. пошти, телеграфу, телефону
тощо;
- держ. радіо і телебачення;
- відділ. міліції,
податк. адміністрації,
суди тощо. |
|
|
2. |
- галузеві міністерства і відомства (в тому числі: - виробничі державні енергоструктури, - державні будівельні об'єднання тощо). |
- організація приватного бізнесу (корпорації, холдинги тощо);
- галузеві профспілки;
- організація приватних послуг;
- організація шоу-бізнесу;
- організація комерційного спорту. |
- приватна торгівля; - приватна медицина; - приватні послуги; - приватний шоу- бізнес; - приватні заклади громадського харчування. |
|
|
3. |
- державні установи; - бюджетні промислові підприємства; - бюджетні підприємства сфери обслуговування. |
- приватні промислові підприємства і фірми; - приватні підприємства сфери обслуговування; - індивідуальний бізнес. |
- організація відтворення населення (побут). |
1 2 [3] 4
завантажити реферат
