У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Особливості самооцінки учнів молодших класів міської та сільської шкіл

Сторінка 6

Залежність від поглядів батьків чітко проявляється і у рівні домагань та очікувань. При оптимальних відносинах у сім’ї і рівень очікувань щодо дитини високий, а рівень домагань - помірний; гіперопіка веде до пониження рівня очікувань,- гіперконтроль і недостатнє сприйняття ведуть до підвищення обох рівнів, фрустрація

потреб дитини формує низький рівень очікувань і високий рівень домагань.

Діти чітко усвідомлюють батьківські впливи і гостро реагують на суперечності між явним вербальним впливом і опосередкованим. Батько може твердити, що він любить дитину, цінує її, а своєю поведінкою демонструвати протилежне. Тут може виникнути подвійний зв’язок, який спричинює виникнення психічних порушень, аж до шизофренічних розладів.

Велику роль у формуванні самооцінки молодшого школяра відіграє установка вчителя. Американський психолог Розенталь і Якобсон провели такий експеримент: на початку навчального року переконали вчителів у тому, що від окремих учнів слід чекати великих успіхів лише наприкінці навчального року. Насправді ж учні вибиралися випадково. Перевірка, проведена після експерименту, виявила, що вказані учні дійсно покращили свої успіхи в навчанні в більшій мірі, ніж інші діти.

Ці покращення пояснюються очікуваннями вчителів, які, самі цього не підозрюючи, реалізували щодо вказаних учнів певні установки, які проявлялися в спілкуванні, в особливому виразі обличчя, манерах, у всьому тому, що могло передати їх позитивні очікування учням.

Отже, якщо у вчителя сформована установка на низькі результати навчання, то мимоволі реалізуючи й та поєднуючи з нетерплячістю у спілкуванні з учнем, учитель сприяє пониженню самооцінки і реальному погіршенню успішності учня. Великий вплив на формування самооцінки має оцінна діяльність вчителя: оцінка в журналі і вербальна оцінка. Самооцінка шкорляра в основному орієнтована на оцінки, що виставляються в журнал. Однак і вербальна

оцінка може відігравати домінуючу роль у формуванні самооцінки. Це пов’язано з лабільністю, емоційною забарвленістю, дохідливістю мови вчителя.

Вчителі, що відрізняються високою професійною майстерністю, прагнуть не лише змістовно оцінювати учнів (не просто поставити оцінку, важливо дати відповідні пояснення), не тільки навчити їх єдиним вимогам оцінки, але й донести свої позитивні очікування до кожного учня, створити позитивний емоційний фон при будь-якій, навіть низькій, оцінці. Вони оцінюють лише конкретну роботу дитини, а не її особистість. Не порівнюють дітей між собою, не закликають всіх брати приклад з відмінників, орієнтують учнів на індивідуальні досягнення - щоб завтрашня робота була краща від вчорашньої. Вони не захвалюють хороших учнів, особливо тих, які досягають високих результатів без особливих труднощів, без докладання вольових зусиль. І, навпаки, заохочують найменші позитивні зрушення у навчанні слабенької, але старанної дитини.

Від оцінки вчителя значною мірою залежить самопочуття школяра в класі. В учня з поганою успішністю можуть різко погіршитися стосунки з класом, при чому спостерігатиметься деформація поведінки. Деякі з слабовстигаючих учнів всіма силами тягнуться за іншими дітьми, будь-якою ціною намагаються привернути увагу, але більша частина невстигаючих займає пасивну позицію, відчуваючи самотність. Такі діти стають замкнутими, конфліктними, шукають спілкування поза школою.

Від оцінки вчителя залежить і ставлення товаришів. Однокласники ставляться до учня як до відмінника чи до двійочника. І це не дивно, адже для молодшого школяра навчальна праця - основний вид діяльності, результати якого не є байдужими для учня. Тому, якщо молодший школяр, який погано вчиться в школі і є постійним предметом зауваження вчителя, а вдома постійно вислуховує нарікання і скарги батьків, не реалізує себе в спілкуванні з ровесниками, однокласниками, він виходить за межі школи. Шукає поза школою, у дворі, на вулиці, таку групу людей, в якій навчальна успішність є другорядною.

Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей самооцінки учнів сільської та міської шкіл.

2.1 Вивчення образу Я та самооцінки школярів.

Одним із психологічних показників Я-концепції є самооцінка та образ Я особистості. У дітей молодшого шкільного віку образ Я - це, насамперед, образ учня, школяра. Школа, навчальна діяльність, успішність, стосунки з вчителем та однокласниками стають центральними чинниками формування Я-концепції молодшого школяра та окремих її складових. Як формується образ Я молодших школярів, які проживають в місті та образ Я молодшого школяра, що проживає в селі. Яким чином знання дитини про себе як про учня впливають на її самовідношення? Чи існує зв’язок між окремими сторонами образу Я та його самооцінкою? Які особливості самооцінки молодших школярів міської та сільської шкіл?

Ми вважаємо, що для Я-концепції молодших школярів характерна недостатня зрілість, яка проявляється у відсутності чи слабкій представленості суб’єктивниз властивостей в ідеальному образі учня, а також розбіжністю останнього з оцінними судженнями про себе.

Це припущення перевірялося шляхом змістового аналізу відповідей учнів на два запитання:

1. Яким повинен бути учень?

2. Який ти учень?

У відповідях на перше питання виявлялися особистісно-значущі якості-еталони, що описують ідеальний образ учня в суб’єктивних смислових конструктів. Як показали експериментальні

дані, найбільш значущими для молодших школярів, як міської, так і сільської шкіл, є дві групи якостей: навчальні, що характеризують результативність навчальної діяльності та ставлення до неї («вчитися добре (на п’ятірки)», «добре читати і писати», «старатися») та моральні, які виражають необхідність дотримання певних морально-етичних норм у взаємовідносинах з іншими людьми («бути добрим, допомагати іншим», «говорити правду» тощо).

Загальною особливістю конструювання ідеального образуучня молодшими школярами виступає переважання в ньому другої групи якостей, що підтверджує висновок А.В.Захарової про перевагу локалізації суб’єктивності дітей молодшого шкільного віку в сфері спілкування (А.В.Захарова, ст.38). Однак, якщо становлення дитини як суб’єкта спікування забезпечує успішність його соціальних зв’язків, то становлення його як суб’єкта навчальної діяльності має визначальне значення для майбутньої професійно-творчої діяльності і особистісного самовизначення.

Опитування вчителів початкових класів і батьків показало, що ті вимоги, які ставляться перед учнями, також більше орієнтовані на формування моральних якостей, ніж власне навчальних, пізнавальних. Очевидно, особистісні стандарти дорослих (вчителів, батьків) здійснюють визначальний вплив на формування смислової сфери дітей.

Для 1-2 класника оцінка себе як учня не обов’язково виводиться з міри співпадання суб’єктивного ідеального образу учня і реального Я образу. Виходить, що для позитивної самооцінки досить відповідати хоч одній значущій вимозі. Закріплення даної тенденції в подальшому перешкоджає формуванню регулятивної функції самовідношення і гальмує розвиток творчої особистості.

Далеко не всі піддослідні добре вчаться та поводяться з товаришами й дорослими (як вони стверджують у відповіді на перше запитання). Про це свідчать рівень успішності учнів, соціометричний статус, оцінка вчителя. Але у відповіді на друге запитання «Який ти учень?» - чітко прослідковується тенденція позитивно-схвальної відповіді. Більшість піддослідних характеризують себе тільки з позитивної сторони.

Для виявлення самооцінки та рівня розвитку самокритичності молодшого школяра ми використовували методику І.Д.Беха. Дитині пропонувалося 12 карток із позитивними і негативними висловлюваннями про учнів. Давалося завдання: «Уважно передивись ці висловлювання. Вибери картки з тими висловлюваннями, які підходять тобі, якими ти міг би охарактеризувати себе». Кількість вибраних карток могла бути необмеженою. На картках були такі висловлювання:

· я хороший учень;

· завжди уважно слухаю вчителя на уроках;

1 2 3 4 5 [6] 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

завантажити реферат завантажити реферат

Подібні реферати з розділу "Психологія"

Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com