У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Cтосунки батьків і дітей та їх вплив на віктимність поведінки підлітків

Cтосунки батьків і дітей та їх вплив на віктимність поведінки підлітків

Депресивні, часто мазохістичні матері і надто налаштовані на критику батьки (батьківські ролі можуть бути інвертовані, але один з батьків має бути „жертвою”, інший – „переслідувачем”) в умовах холодності взаємин з дітьми формують у дітей страх виявитися слабкими. Часто це страх не впоратися з несвідомими потягами й афектами. Акти насилля в сім’ї такі страхи посилюють. Ці обставини обумовлюють використання певних захисних механізмів (надмірний контроль, проективна ідентифікація, дисоціація та відігрування), що надає поведінці підлітка психопатичної симптоматики. Підліток починає копіювати поведінку агресора, а це найчастіше призводить до виникнення тієї ситуації насилля, якої він намагався уникнути.

У випадку, коли дитячо-батьківські відносини характеризуються постійною ситуацією оцінювання, діти реалізують не власні бажання, а нереалізовані бажання батьків. Це породжує страх бути знедоленими, виникають проблеми з самоповагою, розвивається „помилкове Я” на догоду батькам. Цим обумовлюється використання таких захисних механізмів, як ідеалізація і знецінювання, характерних для нарцисичного типу організації особистості підлітка, схильного ідеалізувати можливого агресора, котрий одержує додаткову можливість використовувати такого підлітка для задоволення своїх агресивних прагнень.

Шизоїдному типу організації особистості притаманна конфліктність між бажанням близькості і збереженням дистанції, страх бути покинутим і/або поглиненим одночасно. Розвивається такий тип в умовах суперечливих комунікацій, що дезорієнтують, у ситуації, коли один з батьків є спокусником, що порушує певні межі, а інший жорстко критикує. У цій ситуації підліток використовує такі захисти, як ізоляція та аутистичний відхід від реальності, в результаті не може розраховувати на підтримку та захист оточуючих. Крім того, такі підлітки частіше випадають з груп однолітків, стають у групі ідеальними „цапами-відбувайлами”.

Сором’язливість, страх виявитися безпомічним перед сильними і значимими іншими розвиваються у дитини у відносинах із садистичними чи надто тривожними батьками, які не довіряють собі й дитині, а це обумовлює розвиток параноїдного типу особистості, яка використовує в життєдіяльності такі захисти, як проекція, заперечення, реактивне утворення. Крім того, такі підлітки схильні до створення надцінних ідей, серед яких може бути й ідея про власну жертовність, тоді як навколишній світ сприймається (в руслі проекції власних агресивних імпульсів) таким, що переслідує. Ситуацію насилля такі підлітки зазвичай не витісняють, а роблять вигляд, що її не було. Крім того, їм притаманний так званий стокгольмський синдром, при якому переживання страху і ненависті до агресора змінюється протилежним утворенням.

Депресивний тип особистості використовує такі захисти, як інтроекція, звертання проти себе внаслідок властивих їй страху безпорадності, страху бути покинутим, наявністю ірраціональної провини за бажання бути самостійним та агресивним. Вони розвиваються в дитячо-батьківських відносинах, що характеризуються придушеними і зверненими на себе гнівними реакціями на емоційне насилля батька. Дитячі взаємини з батьками, що критикують та індукують провину, при наявності інверсії дитячо-батьківських відносин (у дитини роль батька, що піклується) приводять до залежності і страху залишитися самотнім. В результаті розвивається мазохістичний (саморуйнуючий) тип особистості, що використовує як захисти звертання проти себе, інтроекцію, ідеалізацію.

Саме підлітки з депресивним типом особистісної організації, який в окремих випадках може формуватися як мазохістичний, є ідеальною жертвою, оскільки вони самі виправдовують пережите насилля і беруть на себе провину за нього, звільняючи агресора від відповідальності за заподіяну шкоду.

Маніакальний/гіпоманіакальний (циклотимний) тип організації особистості обирає такі захисти, як заперечення та відреагування, що обумовлюється сильною тривогою, пов’язаною з негативними емоціями, якими не вдається управляти та які заперечуються. Розвивається такий тип особистості внаслідок травми, повторної сепарації, надмірної батьківської критики й характеризується наявністю сильного травматичного переживання. Як правило, підлітки з таким типом особистості переживають травму, як і депресивні, але вони використовують психологічні захисти примітивнішого рівня, що не дозволяє їм робити висновки з травматичної ситуації. Відтак підвищується ймовірність її повторення.

Обсесивно-компульсивний тип організації особистості розвивається в умовах моралізування в родині, нав’язування відповідальності, яка викликає почуття провини, що призводить до розвитку страху, сорому стосовно заборонних думок чи дій, виникненню провини за щирі почуття. Використовуються такі захисти, як ізоляція у обсесивних, анулювання у компульсивних, реактивне утворення. Як правило, такі підлітки зосереджуються на отриманій травмі, що може призвести до формування нав’язливих станів чи дій.

Істеричний тип особистості характеризується несвідомою тривогою, почуттям провини, сорому, страху вторгнення, експлуатації і відкидання. Захисти: витіснення, сексуалізація, регресія, протифобне відігрування зовні. Витіснення у підлітків з таким типом особистості призводить до зниження тривоги на певний час та до її підвищення внаслідок того, що витіснений зміст прагне стати усвідомленим. Це не дозволяє таким підліткам застосувати інтелект для опанування травми. Як правило, агресор сексуалізується, ситуація насилля стає бажаною, внаслідок чого підліток починає переживати сором чи провину.

Для дослідження особливостей віктимної поведінки підлітків використовувалася методика визначення типу їх віктимної активності (ТВА) (розроблена в межах нашого дисертаційного дослідження).

Проаналізувавши взаємозв’язок між шкалами методики ТВА і методики „Сімейні ролі”, ми одержали такі результати (див. таблицю):

Таблиця

Кореляції між шкалами методик ТВА і „Сімейні ролі”

 

Шкали

 

Сімейний герой

Занедбана дитина

Цап-відбувайло

Сімейний клоун

Загальна віктимність

0,73786

-0,54433

-0,21082

0,05356

Активний тип віктимності

-0,63246

0,23537

0,316228

0,13477

Пасивний тип віктимності

-0,63246

0,25347

0,316228

0,00225

Прихований тип віктимності

0,63246

-0,8165

-0,31623

0,17443

Ситуаційний тип віктимності

0,31623

-0,8165

-0,63246

0,24543

Соціальна бажаність

-0,7746

0,985454

0,774597

0,21665

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com