Когнітивний ресурс підвищення стійкості спортсменів до стресових ситуацій
У статті репрезентовано системний аналіз можливостей когнітивної сфери спортсменів – когнітивного ресурсу. Наводяться дані експериментального дослідження ресурсних можливостей особистості спортсмена, на основі яких пропонується структура та визначення досліджуваного феномена.
Постановка проблеми
Процес підготовки кваліфікованих спортсменів в сучасному спорті часто пов’язаний з необхідністю діяти в умовах високої психологічної напруги, яка межує з виникненням стресових ситуацій. Підвищення особистісної стрес-стійкості спортсменів ґрунтується на розширенні специфічних ресурсних можливостей психіки, які впливають на ефективність виконання завдань тренувальної та змагальної діяльності.
В сучасній спортивній психології чітко сформувалась тенденція до обумовлення стресових станів когнітивними чинниками особистості. Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених [4] засвідчують, що детермінантами особистісної стрес-стійкості можуть бути різні властивості когнітивної сфери, розвиток та регуляція яких підвищує толерантність спортсмена до умов психологічного стресу. Ця тенденція не тільки визнає домінування суб’єктивних факторів над об’єктивними, а й визначає можливі стратегії їх подолання або уникнення.
Теоретичне дослідження показало, що використання поняття „психологічний ресурс” пов’язане з реалізацією такого підходу, який обумовлюється не з нагромадженням резервних можливостей певних складових психіки, хоча й ця умова не відкидається, а, скоріше, з адекватністю підходів оцінки та аналізу конкретних ситуацій, гнучкою стратегією побудови дій і вчинків, спрямованих на їх вирішення. Саме через організацію свідомого контролю за власними діями, емоційними станами, в тому числі негативними, збільшення рівня компетентності в усвідомленні можливих факторів впливу на психологічний стан і поведінку в умовах спортивної діяльності, відбувається формування когнітивного ресурсу спортсмена.
Наукова і практична доцільність вивчення можливостей когнітивної сфери передусім обумовлюється:
· збільшенням значущості психологічної складової підготовки, особливо до виступів у відповідальних змаганнях;
· важливістю свідомих можливостей регуляції діяльності в складних та екстремальних ситуаціях;
· розширенням психологічних меж безпечного функціонування особистості спортсмена.
Особлива цінність ресурсних можливостей когнітивної сфери проявляється в умовах екстремальних ситуацій (під час виступів на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи тощо), де вони виконують функцію провідних регуляторів актуального стану спортсмена, забезпечуючи надійне виконання змагальних дій. Проте вивчення когнітивних можливостей спортсмена для підвищення стійкості до стресових навантажень залишається недостатньо розробленим, що підтверджується браком системного аналізу ресурсів когнітивної сфери.
Мета дослідження полягає у визначенні когнітивних чинників, тісно пов’язаних з виникненням стресових ситуацій, які можуть виступати в якості ресурсу підвищення стрес-стійкості спортсменів.
Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:
· дослідити проблематику вивчення можливостей когнітивної сфери як засобу підвищення стрес-стійкості кваліфікованих спортсменів;
· вивчити змістові характеристики структурних компонентів когнітивного ресурсу;
· розробити рекомендації щодо підвищення ефективності тренувально- змагального процесу з врахуванням особливостей когнітивного ресурсу спортсменів.
Об’єкт дослідження – когнітивна сфера особистості спортсменів.
Предмет дослідження – структурно-динамічні компоненти когнітивного ресурсу, які виступають факторами підвищення стрес-стійкості спортсменів.
Методика і організація дослідження
Вибір методів визначався необхідністю системного вивчення досліджуваного феномена, одержання достовірних даних, коректного математичного опрацювання.
Для вирішення поставлених завдань був застосований комплекс методів: а) теоретичні (аналіз спеціальної та науково-методичної літератури, стосовно проблеми дослідження); б) емпіричні (психологічне інтерв’ю, тестування, методи математичної статистики).
Психологічне інтерв’ювання використовувалося для встановлення контактів із спортсменами, які брали участь у дослідженні, збирання первинних даних, інформації стосовно здатності долати психічні навантаження, пов’язані із стресовими ситуаціями, оцінки рівня фізичної технічної і психологічної підготовленості та уміння реалізовувати свій потенціал на змаганнях.
Для оцінки когнітивних чинників особистості використовувались методики, що відповідали визначеним нами структурним компонентам когнітивного ресурсу спортсменів, серед них: коректурна проба Бурдона-Анфімова, тест визначення загальних понять, тест запам’ятовування емоційно забарвленої інформації, тест дослідження когнітивності/емоційності настановлень С. Кріта, Б. Фабрігара, Дж. Петі, тест дослідження копінг-поведінки в стресових ситуаціях С. Нормана, Д. Ендлера, Д. Джеймса, М. Паркера, тест перцептивної оцінки типу стрес-стійкості, тест дослідження ірраціональності переконань А. Еліса, атрибутивного стилю М. Селігмана, полезалежності/поленезалежності особистості АКТ-70 К. Еттріха (модифікація тесту прихованих фігур К. Готтшальдта) і тест особистісних конструктів Дж. Келлі. Для дослідження інтенсивності впливу на спортсменів змагальних стрес-факторів було використано „стрес-симптом-тест” Р. Фрестера.
Науково-педагогічний пошук передбачав три етапи дослідження.
Мета першого етапу полягала у виробленні концепції праці, визначенні мети, завдань об’єкта і предмета дослідження, підбору валідних взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих методів. Під час другого етапу було проведено експеримент. Дослідження здійснювалося на базах навчально-спортивних і навчальних закладів: Державного олімпійського навчально-спортивного центру (Конча-Заспа), Державної школи вищої спортивної майстерності (Київ), обласних спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву (Миколаїв, Вінниця), Житомирської дитячо-юнацької спортивної школи №1, міської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи „Вінниця”, Національного університету фізичного виховання і спорту України, Львівського державного інституту фізичної культури і спорту, Вінницького державного педагогічного університету. Третій етап – аналіз та інтерпретація одержаних даних; вироблення практичних рекомендацій щодо впровадження запропонованих розробок в умовах психологічного супроводу підготовки спортсменів збірних команд.
Основні результати досліджень
Узагальнюючи дані різних досліджень феномена психологічного стресу, можна сказати, що цей стан розглядається не стільки як реакція, а скоріше як процес, в якому проблемна ситуація оцінюється особистістю стосовно ресурсів, необхідних для задоволення висунутих вимог.
Аналіз факторів стрес-стійкості в спорті дозволив виокремити основні психічні детермінанти, які організовують і координують ефективність тренувальної та змагальної діяльності. Серед них в першу чергу виділяються когніції, емоції і творчість [5]. Проте переважно за рахунок когнітивної сфери відбувається активне засвоєння інформації, необхідної для формування потрібних дій, навичок, пристосування пізнавальних структур спортсмена як загальної стратегії процесу ефективного одержання та використання інформації.
Аспекти інтелектуально-пізнавальних сторін психологічної підготовки спортсменів вивчали різні автори. Так, Б. Коссов [7] для пояснення механізмів самоконтролю ввів поняття когнітивних здібностей як необхідних детермінант корекції рухової активності; Р. Найдиффер [6] досліджував когнітивну стратегію організації поля уваги з огляду на те, що неправильний вибір її розподілу може призвести до складного напруженого становища та викликати стрес; А. Пуні та Т. Джамгаров [8] інтелектуальне забезпечення спортивної діяльності вбачали у поглибленні й розширенні спеціальних знань, завдяки яким спортсмен може свідомо регулювати свою діяльність і поведінку, запобігаючи появу несприятливих станів. Істотне значення мала праця Ю. Ханіна [10] з дослідження стану тривоги і стресу у спортсменів, джерелом яких є переважно когнітивні чинники. Дослідження цих та інших авторів свідчать про наявність зв’язку між факторами когнітивної сфери і рівнем особистісної толерантності спортсмена до стресових ситуацій.
[1] 2 3
завантажити реферат
