У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Національний природний парк „Сколівські Бескиди”

Національний природний парк „Сколівські Бескиди”

Зміст

Вступ. Орографічні особливості території 3

Особливості річкової системи території .5

Тваринний світ Українських Карпат .6

Рослинний світ .

Основні аспекти рекреаційно-наукового дослідження парку 11

Висновок .14

Використані джерела інформації 15

Вступ. Орографічні особливості території

Українська частина Східних Карпат, на якій розташовано Національний природний парк «Сколівські Бескиди», як і вся Карпатська дуга, відноситься до Альпійської геосинклинальної області. Вони входять до складу північної гілки Альпійського складчастого поясу. Складні складчасто-покривні структури, що їх утворюють, виникли головним чином в результаті кайнозойської (альпійської) складчастості. В Карпатських горах виділяють дві основні тектонічні зони - Зовнішніх флішових Карпат та Внутрішніх вапняково-кристалічно-вулканічних Карпат, які облямовані Передкарпатським крайовим та Закарпатським внутрішнім прогинами. Українські Карпати - це переважно Зовнішні Карпати, оскільки друга зона тут глибоко опущена і прихована під неогеновими відкладами. В межах України тільки Мармароську зону частина вітчизняних геоморфологів відносить до Внутрішніх Карпат. Природною межею між Зовнішніми Карпатами і Закарпатським прогином є Пенінська зона. В геологічній будові території переважають товщі крейдового та палеогенового флішу - пісковики, алевроліти і аргіліти; трапляються виходи юрських вапняків (Пенінська або Стрімчакова зона) та палеозойських кристалічних сланців (Мармароська зона). Українські Карпати є середньовисотними горами і не досягають снігової лінії. Найбільші підняття вершинної поверхні характерні для Чорногори (2061 м), Мармароського кристалічного масиву (1946 м), Свидовця (1883 м), Горган (1836 м). Сучасний рельєф утворився внаслідок нерівномірних новітніх піднять (в пліоцені - четвертинному періоді) і ерозійного розчленування. Менша стійкість флішевих порід проти денудації - причина типових для Карпат зглажених форм рельєфу. Твердість та стійкість кристалічних порід гірських масивів зумовили сильно розчленований рельєф цієї території з глибокими ущелинами, гострими гребенями та вершинами. На Чорногорі, Свидовці та Мармарошах представлені сліди плейстоценового зледеніння - кари, льодовикові цирки, трогові долини та морени. Пенінську зону характеризує наявність численних скелястих виходів вапняків і доломітів тріасового, юрського та нижньокрейдового віку у вигляді ізольованих стрімчаків.

Мармароський - це гірський масив у східній частині Карпат. У межах України (значна частина знаходиться у Румунії) він охоплює Чернівецьку, Івано-Франківську і Закарпатську область. Даний масив охоплює Рахівські і Чивчинські гори. Висота досягає до 1936 метрів (г. Поп-Іван (Мармароський)). Крім цієї вершини є: Ненєска (1820 м), Жербан (1795 м), Петрос (1784 м), Чивчин (1769 м), тощо. Масив розчленований долинами річок. Нижня частина вкрита хвойними і мішаними лісами. Вище значну площу займають полонини. Для Мармароського масиву характерна різноманітність флори, яка занесена до Червоної книги України: роман карпатський, тонконіг середній, білотка альпійська (едельвейс), звоники карпатські,тирлич.

Горгани - це тереторія Українських Карпат, як охоплює Івано-Франківську та Закарпатську область. Горгани поділяються на: крайові (низькогірні), зовнішні (скибові), внутрішні (привододільні). Рельєф Горган характеризується крутими асиметричними схилами і гострими хребтами гір. На вершині яких знаходяться кам’яні осипи. На річках у Горганах розміщені: пороги і водоспади. Також є невеличкі озера. На території Горган розміщений Горганівський заказник. Горгани завжди залишаються для туристів місцем Карпатської краси і їх первісного вигляду.

Бескиди поділяються на: Бескиди Західні, Бескиди Східні. Східні Бескиди розташовані на території Львівської області. Це система паралельних хребтів, Які розчленовані широкими долинами рік (Дністра, Стрию та Опору) і улоговинами. Переважають букові ліси та луки. Східні Бескиди поділяються ще на: Верхньодністровські Бескиди Сколівські Бескиди А загалом це район туризму і курортів (Трускавець та Східниця). Є поклади нафти, кам’яної солі, джерела мінеральних вод. У Верхньодністровських Бескидах переважає низькогірний рельєф, який розчленований притоками річок Дністра, Стрию, тощо. Вкриті мішаними лісами. Частина Східних Бескид у межиріччі річок Стрию і Опору у межах Львівської та Івано-Франківської областей називається Сколівськими Бескидами. Як і всі Бескиди мають паралельні асиметричні хребти із такими вершинами, як: Парашка, Високий Верх, Магура, тощо. Домінуючими видами у рослинному світі є смерека, луки (субальпійські луки).

Особливості річкової системи території

Якщо звернутися до цифр, то у Карпатах налічується біля 28,2 тисяч річок. В давнину річки Карпат використовували для сплаву лісу, зараз цього не роблять це заборонено. Навіть на міжгірщині є єдиний музей лісосплаву, який можна знайти на повороті по дорозі на Синевирське. Також Теребле-Річська гідроелектростанція. Яка визначається складністю проектування і підземними тунелями через гору.

Найбільші річки у Карпатах: Дністер і Тиса. Менші річки - це праві притоки Дністра і ліві Тиси. Є річки які утворилися із-за розломів у землі це: верх Дністра, Латориці, Тересва, Тиса, Стрий, Прут, Сірету, Уж, Білий і Чорний Черемош. Початок річок починаються в глибині гір, на великих висотах. Річки Карпат мають гірський характер. Долини є вузькі і глибокі, схили - стрімкі. Часто зустрічаються пороги і водоспади. Глибина річок Карпат невелика: 0,8-1,5 м. Течія - 3-5 м/сек. У живленні карпатських річок бере участь дощ, сезонні сніги, грунтові та підземні води. Роль цих джерел для різних річок неоднакова. При збільшенні висоти водозбору відбувається перерозподіл окремих джерел живлення - зростає частка снігового і підземного живлення і дещо скорочується роль дощів. Річки Карпат стають причинами паводків. Навіть із маленького джерела може вирости "страшний звір", що зносить все на своєму шляху. Вони завдають народному господарству великих матеріальних збитків: руйнують шосе і залізниці, зносять мости, змивають посіви, заготовлений ліс, пошкоджують будинки, промислові і сільськогосподарські споруди. При паводках дуже розмивається русло та береги річок. Для захисту берегів створюють укріплення. Однак боротьба з паводками малоефективна, вона не досягає ще потрібних розмірів. А ось причина не тільки у надмірній кількості води. А ще у масовій вирубці лісів. Хоча влада, яка цим керує, все заперечує. Це їх право. Але ж треба боротися з цим, адже природні ресурси рекреаційної зони не є невичерпними, хоча це знають усі. Межі парку в основному збігаються з межами природних територіальних комплексів і проходять по вододільних хребтах та руслах річок.

Тваринний світ Українських Карпат

Тваринний світ Українських Карпат є дуже різноманітним. На закарпатській стороні живуть представники ратичних, а саме є олень благородний (Cervus elaphus), козуля (Capreolus capreolus) і свиня дика (Sus scrofa), а серед хижаків - (Vulpes vulpes), куниця (Mrtes martes) і ласка (Mustela nivalis). Постійним, але рідкісним мешканцем цих лісів є і кіт лісовий (Felis silvestris). Він подібний до домашніх котів, але відрізняється більшою вагою, меншими вухами і коротшим хвостом. Постійними відвідувачами є тут теж і рись (Lynx lynx) і ведмідь (Ursus arctos). А наприклад вздовж кам’янистого русла річки Угольки в долину час від часу заходить ондатра (Ondatra zibethica) - виходець із Північної Америки. Із представників Червоної книги, тут можна зустріти борсука (Meles meles), кутора мала (Neomys anomaalus) і бурозубка альпійська (Sorex alpinus).

Якщо взяти високогір’я, наприклад Чорногору, тут ми можемо спостерігати ендемічну фауну. До цієї фауни належить туруни (Carabus transsylvanicus, Trechus plicatulus i Duvalius ruthenus), а також татранська полівка.Перейшовши до іншої зони Українських Карпат - Кузій-Свидовець, можна натрапити на барлоги ведмедів, які так люблять жити і зимувати тут. А ось такого хижака як рись тут часто не побачиш, його ареал далеко звідси. Але незважаючи на це рись спостерігається на даній місцевості, це пов’язано із великою кількістю ратичних тварин, яких так багато живуть тут. Дикого кота можна побачити тут частіше ніж в інших районах Карпат. Цьому виду давно загрожує вимирання, навіть тут не спостерігається ознак покращення. На річці Кісва знаходить сприятливий життєвий простір видра. Її сліди не рідко можна побачити на річковому піску. Якщо говорити про фауну Українських Карпат, то відразу хочеться сказати про відомі популяції таких видів великих хижих тварин, як ведмідь, вовк, рись. Наявність великих і малонаселених природних територій сприяла тому, ці види змогли вижити. Сучасні популяції сучасної карпатської дуги оцінюються приблизно у 8000 бурих ведмедів, 4000 вовків і 3000 рисей. Інші хижі тварини, що також зустрічаються в Українських Карпатах, - це дикий кіт і, як особливість, європейська норка - вид малих куниць, що за останні десятиліття майже зовсім зник з території свого колишнього помешкання.

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com