У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Національний природний парк „Сколівські Бескиди”

Сторінка 2

Різноманітність життєвих просторів Карпат зумовлює значне видове багатство фауни. Так, у Карпатах виявлено понад 60% усіх видів хребетних тварин України. З 41 наявного в Україні виду хребетних, занесених до Європейського Червоного списку, в Карпатах зустрічаються 19. До ендемічних видів, що зустрічаються лише тут, належать туруни. А ось на Чорногірському хребті у 1987 році вперше виявлено дуже рідкісну татранську полівку, яка до того вважалася ендеміком Західних Карпат (Словаччина і Польща). Для гірського ландшафту від 1700 метрів над рівнем моря типовими є снігова полівка і тинівка альпійська. Обидві занесені в Червону книгу України. У зоні національного парку знаходиться життєвий простір тетерева, який взагалі повсюди в Карпатах є дуже рідкісним. Інший раритет - тритон карпатський, який більше ніде в світі не зустрічається. Група кажанів Українських Карпат дуже багата - понад 20 видів. Десять з них вважаються рідкісними або перебувають під загрозою і тому занесені до Червоної книги України або навіть і Європейського Червоного списку. У деяких карстових печерах мешкає своєрідна фауна безхребетних. Серед них - ряд ендемічних видів Українських Карпат, наприклад, турун і ногохвістка. Фауна нижніх поясів також має свої особливості. Тут можна зустріти богомола звичайного, бурого аскалафта та щитівка, з якої раніше виготовляли цінну червону фарбу, а також багато рідкісних видів бджіл, ос та метеликів.

Серед плазунів досить поширена є ящірка живородяча (Lacerta vivipara). Вона відома тим, що на відміну від інших земноводних на відкладає яйця, а народжує малят живими. Також можна побачити і полоза. Це не отруйна змія, як може досягати довжини до 2 метрів і є тим самим найбільшою змією у Карпатах. Перш ніж повністю проковтнути свою здобич полоз її спочатку душить. Цей вид подекуди називають карпатською гігантською змією. Він є рідкісним у всьому своєму ареалі і тому занесений у Міжнародну Червону книгу.

А серед земноводних найпоширенішими в лісах парку є саламандра плямиста (Salamandra salamandra) і жаба трав’яна (Rana temporaria). Тритон гребінчастий (Triturus cristatus) зустрічається в Українських Карпатах до висоти 1450 м. над р. м. У цьому регіоні поширений також тритон карпатський, як найчастіше зустрічається на висоті 350-800 м. над р. м. З огляду на те, що він поширений тільки у Карпатах і має відносно малий ареал, цей вид також занесено до Червоної книги України.

Серед слимаків можна побачити такі види, як равлик пшеничний (Granaria frumentum), равлик вівсяний (Chondrina avenacea), равлик баштаноподібний Більця і равлик замкнений пильчастий (Serrulina serrulita). Усі вони занесені до Червоної книги України.

Фауна птахів парку включає види, які характерні як для листяних, так і для хвойних та мішаних лісів. У листяних лісах регіону мешкає багато птахів, що відкладають свої яйця у дуплах дерев: різні види сов, повзик (Sitta europea), різні види мухоловок та синиць. Часто можна побачити як гніздиться голуб-синяк (Columba oenas). В роки високих врожаїв букових грішків відбуваються великі нашестя в’юрків (Fringilla montifingilla). А ось типовими видами птахів хвойних лісів є рябчик (Bonasa bonasia), припутень (Columba palumbus), тинівка лісова (Prynella modularis), біловолий (Turbus torquatus), синиця чорна (Parus ater), синиця блакитна (Parus caeruleus) та корольок жовтоголовий (Regulus regulus).

Завдяки старим деревам у горах можна зустріти мешканців тайги, наприклад, жовна чорна (Dryocopus martius) або горіхівку (Nucifraga caryocatactes). А завдяки великій кількості дуплистих дерев можна побачити дуплогніздників.

Рослинний світ

Рослинність класифікують на дерев’янисту і трав’янисту. Вона поділяється на висотні яруси і виділяється ще неярусна рослинність.

За наявністтю стовбура і характером галуження дерев’янисту рослинність ділять на три групи:

Дерева - Головна вісь добре виділяється, утворюючи стовбур. Гілки розміщенні у вищій частині і утворюють крону.

Чагарники - головна вісь не виражена і не утворює стовбура. Галуження починається біля кореневої шийки, а бокові гілки сягають розмірів центрального стебла.

Ліани - дерев’янисті рослини з виткими стеблами, котрі для свого росту та розвитку потребують опори.

Розміри головних стебел дерев (Карпат) коливаються від 10 см. (полярні верби) до 65 м. (ялина звичайна або дугласія зелена). Для порівняння привидемо приклад стовбура екваліптів в Австралії - 150 м. А самою довгою дерев’янистою рослиною є пальма-ліана ротонгія - 300 м.

За висотою у стиглому віці дерева ділять на 5 категорій (величин):

1. Дуже високі - 40,1 м і вище (дугласія зелена);

2. Дерева першої величини - 26-40 м. (сосна звичайна);

3. Дерева другої величини - 16-25 м. (груша лісова, граб);

4. Дерева третьої величини - 7-15 м. (яблуня лісова, клен польовий);

5. Дерева низькі або деревця - до 7 м. (фістажка справжня).

Чагарники поділяються на три категорії:

1. Високі - 2,6 м. і більше (ліщина звичайна, гордовина);

2. Середньої висоти - 1,0-2,5 м. (айва звичайна, барбарис звичайний);

3. Низькі - до 1,0 м. (яловець козацький, вовче лико).

Ширина крони дерев тісно пов’язані з їх висотою. Дерева першої величини мають широку крону (10 м. і більше у діаметрі). Другої величини - середніх розмірів (5-10 м.), а третьої величини - вузьку крону (2-5 м.)

У деревно-чагарникової рослинності розрізняють три основні органи:

• Корінь

• Стебло

• Листок

Інші органи (бруньки, квіти, плоди, бульби, насіння) утворюються шляхом об’єднання і видозмін основних органів. Кожний із головних органів виконую специфічну функцію.

Корінь - служить для прикріплення рослини до субстрату, для всисання води і розчинених у ній поживних речовин. Головний корінь росте завжди вниз. Бокові корені першого або другого порядку ростуть похило або горизонтально. Корені інших порядків ростуть в різні сторони. Вся різноманітність коренів зводиться до двох типів:

• Стрижневий

• Мичкуватий

Типи кореневої системи залежить від виду рослин і умов виростання.Стебло (стовбур) - виконує ряд функцій:

• Несе на собі і розподіляє листки, квіти, плоди;

• Проводить воду і мінеральні солі від коренів до листків і органічні - від листків до коренів;

• Здійснює твірну функцію.

Збільшення розмірів стовбура відбувається за рахунок діяльності мерисистеми і камбію.

Листки - виконує функцію:

• Фотосинтезу, в результаті чого утворюються органічні рослини, які потрібні для побудови рослини;

• Газообміну (дихання рослин, поглинання вуглекислого газу і виділення кисня);

• Випаровування води

Змінюючись, листок стає органом, зв’язаним із статевим розмноженням.У зв’язку із такими різними функціями і різноманітністю умов виростання дерево-чагарникової рослинності, листки мають різну форму. Тому вони використовуються як ознака, за котрою розрізняють окремі їх види. Листки мають короткий термін росту і життя - один рік. Лише у вічнозелених рослин життєдіяльність листків складає кілька років.

Основні аспекти рекреаційно-наукового дослідження парку

В 1983 році з метою охорони високопродуктивних корінних ялицево-букових та букових лісів цей край було оголошено Сколівським лісовим заказником республіканського значення. У лютому 1999 року згідно з Указом Президента України в межах Дрогобицького, Сколівського і Турківського районів Львівської області у басейнах р. Стрий та її притоки Опір на площі 35 684 га (з них 24 702 га у постійному користуванні парку, 10 982 га - землі інших користувачів) був утворений національний природний парк "Сколівські Бескиди". Він дасть змогу зберегти ландшафти західної частини Українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, екологічне, естетичне, освітнє та рекреаційне значення. За фізико-географічним районуванням парк розташований у межах районів Верхньодністровських та Сколівських Бескид, займає північні макросхили останніх з абсолютними висотами від 600 до 1200 м. Основні хребти простягаються з північного заходу на південний схід і розчленовані на окремі вершини верхів’ями численних потоків. Переважають ландшафтні комплекси крутосхилого ерозійного денудаційного лісистого середньогір’я. В геологічному відношенні - це Скибова та Кросненська тектонічні зони, які складені осадовими породами крейдового та палеогенового віків і представлені переважно вапнистим пісковиковим флішем, що накладає певний відбиток на характер ґрунтового та природного рослинного покриву. На північному заході хребет Сколівських Бескид межує з хребтом Парашки з найвищою вершиною (гора Парашка) 1268 м. Внутрішня частина Сколівських Бескид межує із Стрийсько-Санською верховиною.

1 [2] 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com